Неупокоева А.А.

Оценка потенциала строительних предприятий

Харківський національний університет будівництва та архітектури

Потенціал підприємства -це атрибутивна динамічна характеристика підприємства як бізнес-системи, виступаюча у вигляді сукупності кадрових, виробничих, інформаційних, фінансових та управлінських складових, які притаманні потенціалу підприємства невзираючи на його організаційно-правову форму, сфери його діяльності, форми власності та інших характеристик [1].

Оцінка потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об'єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку [4].

Будь-яку вартість можна розглядати з позицій колишніх, сучасних та майбутніх результатів з урахуванням того, що розширене відтворення можливе тільки тоді, коли в грошовому еквіваленті отримані результати, покривають понесені для їх досягнення витрати. З усієї різноманітності методів визначення вартості потенціалу відокремлюють три традиційні підходи: витратний, порівняльний та результатний (дохідний). Кожний з цих трьох підходів має багато різних методів оцінки [3]. Виходячи з цих підходів, більш детально розглянемо графоаналітичний метод «Квадрат потенціалу». Графоаналітичний метод – це комплексний метод оцінки потенціалу підприємства. Він враховує 4 структурних елементи потенціалу: виробництво, маркетинг, організаційну структуру й менеджмент та фінанси.

Метод дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства.

Етапи оцінки [2]:

1. Показники групуються в 4 групи:

б) маркетинг (ділові якості менеджерів, ефективність організаційної структури управління, рік персоналу, рівень освіти, середньомісячна оплата праці);

в) організаційна структура і менеджмент (обсяг постачань на внутрішній ринок, місце в експорті, фінансування рекламної діяльності, фірмовий стиль, ціна за одиницю продукції, витрати на соціальну діяльність);

г) фінанси (коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт проміжної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, оборотність матеріальних засобів, термін погашення дебіторської заборгованості, рентабельність продажу, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, оборотність активів, коефіцієнт заборгованості, виторг на одного працюючого, коефіцієнт автономії).

2. Визначається вагомість показників.

3. Виконується розрахунок довжини вектора для і-ї групи за допомогою формул [3]:

, (1)

n – кількість показників групи;

m-кількість аналізуємих об’єктів;

åkч- сума показників коефіцієнту чутливості.

(2)

де kч-показник коефіцієнту чутливості.

4. Виконується побудова графіку квадрат-потенціалу. Далі за формою квадрата робляться висновки[4]:

а) за розмірами квадрату:

-якщо довжина вектору >70 -підприємство має крупний потенціал;

-якщо довжина вектору =30-70 -підприємство має середній потенціал;

-якщо довжина вектору <30 -підприємство має малий потенціал.

б) за типом квадрату потенціалу:

- якщо довжина вектора В1=В2=В3=В4-підприємство має збалансований потенціал (форма графічної фігури близька до квадрату);

- якщо довжина векторів В1- В4 сильно різниться – підприємство має незбалансований потенціал (форма графічної фігури є  неправильним чотирикутником).

6. Розробляються заходи щодо покращення слабкого з векторів В1 – В4.

Зробимо оцінку потенціалу підприємства за допомогою графоаналітичного методу "Квадрат потенціалу" на прикладі трьох будівельних підприємств Харківського регіону: ТОВ «МКДУ», ТОВ «Кристал+» та ПАТ «Трест-Житлобуд-1».

Рисунок 4 -Спільний аналіз потенціалу трьох підприємств

Спільний аналіз показників на рисунку 4 та форми "квадрату потенціалу" підприємства свідчить про те, що найбільш конкурентоспроможним підприємством є «Житлобуд 1». Це підприємство у векторі маркетингу має  високий (крупний) відносний рівень маркетингу (більше 70 % - 91,67%); у векторі виробництва підприємство знаходиться на нижньому рівні високого (крупного) відносного рівня (62,16%);у векторі фінансів підприємство має середній потенціал, бо його вектор коротший за 70%, він має 50,79%; у векторі організаційної структури і менеджменту підприємство має середній потенціал, бо має 55,2 %.

Підприємство «МКДУ» має великій потенціал у векторі маркетингу (23,78%), а найслабкіша його сторона – це фінанси (4,96%). Підприємство «Кристал +», навпаки, має великій потенціал у векторі фінанси (69,11%), а найслабкіший потенціал -у векторі виробництво (26,82%).

Оскільки у трьох підприємств є значний фінансовий потенціал - доцільним є залучення кредитних коштів для модернізації основних засобів: підвищення потужності підприємства та впровадження нових основних засобів та технологій, що підвищить фондовіддачу та відповідно рівень доходності підприємства.

Список використаної літератури:

1. Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О.Потенціал і розвитокпідприємства: Навч. пос. — К.: Центр учбовоїлітератури, 2009. —400 с.

2. Попов Е.В. Рыночный потенциал предприятия, -М.:"Экономика",2002 – 559с.

3. Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. Т. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 316 с.

4. Електронний ресурс http://www.refine.org.ua