Назаренко М.А. Плотниченко С.Р.

Зайнятость пронципы и понятия

Таврійський державний агротехнологічний університет

ЗАЙНЯТІСТЬ ПРИНЦИПИ ТА ПОНЯТТЯ

В умовах ринкової економіки надзвичайно гостро постає проблема зайнятості населення. Зайнятість в її сучасному трактуванні – це система соціально-економічних відносин, які регулюють забезпечення економічно активного населення робочими місцями, форми його участі в суспільному виробництві та якість життя населення.

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об’єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв’язків[2].

Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.

Демографічна сутність зайнятості відображає взаємозалежність зайнятості з віково-статевими характеристиками населення, його структурою тощо.

Принципами зайнятості в ринкових умовах є:

ü відповідальність держави за створення умов для реалізації права громадян на працю, сприяння розкриттю інтересів і потреб людини через свободу і добровільність вибору сфери суспільно корисної діяльності[1].

Відповідно до Міжнародного класифікатора статусу зайнятості (МКСЗ-93) виділяються шість груп зайнятого населення:

ü наймані працівники;

ü роботодавці;

ü особи, які працюють за свій рахунок;

ü члени виробничих кооперативів;

ü працівники, які не класифікуються за статусом[3].

Україні спостерігається скорочення працюючих. В Україні наприкінці 2012 р. економічно активне населення склало 73 % ( 72,7 % у 2011 р.), тобто це громадяни , що забезпечують пропозицію робочої сили . Серед чоловіків економічно активне населення становить 71,3 % ( 74,8 % у 2011 р.), серед жінок - 58,76% ( 58,1 % у 2011 р.).

Так , до кінця 2012 р. в Україні рівень безробіття склав 8,1 % ( 8,6 % у 2007 р.) , відповідно рівень зайнятості – 67,1% ( 66,5 % у 2007 р.).

У сучасних умовах вихідним постулатом стратегії зайнятості в українському суспільстві має стати принцип досягнення та підтримки ефективної зайнятості, що допускає безробіття в соціально прийнятних межах. Реалізації цього принципу може сприяти оптимальне поєднання економічної ефективності і соціальних результатів, яке буде різним в українських регіонах, що відрізняються своїм економічним потенціалом, структурою господарства, ресурсозабезпеченістю і т.д.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Васильченко В.С. Ринок праці та зайнятість: Навч. посібник. – К.: НЦЗРП. – 1996. – С. 37 – 54, 75 – 121.

2. Зайнятість населення України: соціально-економічні, правові та історичні аспекти: Навч. посібник. – К.: Друкарня Федерації профспілок України. – 1998. – С. 39 – 56, 79 – 83. 2.

3. Петрова Т. Державна політика зайнятості населення: проблеми та напрями актуалізації. // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 5. – С. 3 – 12.