Коровина Ю.И. Егоркина Т.А.

Особенности развития страхового рынка в Украине

Донецький національний університет економіки и торгівлі

імені  Михайла Туган-Барановского, Україна

Особливості розвитку страхового ринку в Україні

Ринкова економіка, маючи надзвичайно потужний потенціал розвитку, характеризується мінливістю, непередбачуваністю та ризиковістю. В умовах розвитку ринкових відносин, зростання конкуренції великого значення набувають питання забезпечення функціонування господарюючих суб’єктів від наявних і потенційних загроз, створення дієвої системи захисту їх від впливу можливих негативних факторів. Страхування виступає однією із ключових ланок національної економіки у розвинутих країнах.

В Україні часом створення страхового ринку вважають початок 90-х років XX ст. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" — філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т. д.  На страховий ринок України починають приходити провідні та досить відомі іноземні страхові компанії, що діють переважно через спільну страхову діяльність. Так з'явився альянс "Омета Інстер" — "Ллойд" (Англія), Українсько-ізраїльське товариство "Страхова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest".[2]

Фактично на ринку України діють два види страхових компаній:

а)створені міністерствами, відомствами, потужними фінансово-промисловими союзами для обслуговування ризиків своїх підприємств, тобто кептивні компанії;

За масштабами своєї роботи, обсягом відповідальності недержавні страхові компанії несумірні з організаціями колишнього Держстраху, економічна база яких формувалась впродовж 70 років, завдяки чому їх представництва було створено практично в усіх населених пунктах України.[1]

Страховий ринок в Україні все ще перебуває на початковому етапі розвитку, окремі його сегменти стрімко розвиваються, проте рівень страхового покриття залишається на низькому рівні (він складає лише 3-5%, тоді як у країнах Західної Європи - понад 95%).

Велика кількість страхових компаній має серйозні проблеми зі страховими виплатами. Як правило, це пов'язано з великими адміністративними витратами.

Основною проблемою є недостатня капіталізація українських страхових компаній. [3]

Можна виділити наступні проблеми його подальшого розвитку страхового ринку:

1. Економічного характеру:

- невеликі обсяги та недосконала структура капіталу страховиків; відсутність надійних інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів;

2. Організаційно-правового характеру:

- відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування;

- недосконалість нормативно-правової бази;

- надмірна кількість видів обов'язкового страхування і неадекватність їхнього фінансового забезпечення;

- недостатній рівень державного регулювання і контролю за страховим ринком, непослідовність дій стосовно організації державного нагляду за страховою діяльністю;

-  протекціонізм, галузевий монополізм;

3. Функціонального характеру:

- низька прибутковість окремих видів страхування;

- низька конкурентоспроможність страховиків у порівнянні з банками в боротьбі за залучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб;

- відсутність середньо- і довгострокового планування страховиками своєї діяльності; низький рівень кваліфікації кадрів;

- зростання випадків страхового шахрайства;

- відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів до страхових компаній;

4. Інформаційно-аналітичного характеру:

- інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження в страхову практику сучасних інформаційних технологій; відсутність якісної статистичної інформації і недостатність докладних інформаційно-аналітичних матеріалів;

- недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних;

-  відсутність банків даних про несумлінних страхувальників;

- відсутність рейтингів страхових компаній;

-  непрозорість даних про структуру власності вітчизняного страхового ринку. [4]

Аналіз вищезазначених проблем показує, що частина з них є притаманними і для інших секторів фінансового ринку (наприклад, проблеми економічного характеру й організаційно-правові проблеми), інша частина - характерними лише для вітчизняного страхового ринку. Значна кількість наявних проблем розвитку страхового ринку України пояснюються передусім прагненням страхових компаній максимізувати прибуток, незважаючи ні на довгострокові інтереси галузі, ні на професійну етику.

Є підстава турбуватися, що багатомільйонні кошти, витрачені на проекти інституціональної підтримки страхового ринку України, призведуть не до його розвитку, а до консервації існуючих проблем внаслідок явного неспівпадіння «ліки» і «хвороби».

Література:

1. Барановський О. Страховий ринок України — 2006 // Альманах фінансових послуг 2007. — С. 48—52.

2. Базилевич, Віктор Дмитрович. Страхова справа : монографія / В.Базилевич, К. Базилевич. - 6-те вид., стереотипне. - К. : Знання, 2008.

3. Страхування в Україні - http://strahuvannya.net/strahuvannya-zhittya/shho-ochikue-rinok-v-2013-roci.html

4.  Павлюченко Т. Инвесторы грядут // Финансы для всех. - 2011. - №7. - С. 6.