Титаренко В. В.
Проблемы и перспективы деятельности иностранных банков в Украине
ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»
Проблеми та перспективи діяльності іноземних банків в Україні
-->Сучасний розвиток економіки кожної країни у значній мірі залежить від участі країни в міжнародних відносинах. Практично не можливо створити повноцінну національну економіку відокремившись від світової економіки. Серед проявів глобалізації у фінансовій сфері значне місце відводиться міждержавному переміщенні капіталу та збільшенню обсягу коштів нерезидентів у загальній структурі банківського капіталу більшості країн.
Прихід іноземного капіталу до банківських систем країн пов'язаний із приватизацією і притягуванням іноземних інвестицій в цілях стабілізації економіки від фінансових криз. Дані глобалізаційні процеси стосуються і України. Участь України в них свідчить про зв'язок із питаннями доступу в банківську систему капіталу іноземного походження. Таким чином, це вказує на актуальність питання стосовно проблем та перспектив діяльності іноземних банків економіці України.
Фінансова криза є саме тим індикатором, за допомогою якого можливо визначити наслідки впливу іноземних банків на економічне життя країни, а саме характер впливу на економіку України та загроз для економічної безпеки країни.
Так у 2008-2009 рр. іноземні материнські банки та закордонні фінансові організації проявили стратегічний інтерес відносно української банківської системи, що проявився у відсутності відтоку банківського капіталу іноземних банків у 2009 році. При наявності в той час високого ризику відтоку він все ж таки продовжував наповнювати банківську систему України хоча і на більш жорстких умовах, що передбачали скорочення витрат на персонал, маркетинг і інші адміністративні функції, а також реструктуризацію управлінського складу [2].
В той час було проведено значне скорочення великої кількості мереж банкоматів, платіжних терміналів та територіальних відділень. Так у 2009 році Промінвестбанком було закрито 272 відділення, УкрСиббанком – 174, Надра закрила 152 відділення, Райфайзен Банк Аваль - 100 відділень, Правекс банк - 52 відділення, а Імек-Банк та Укрсоцбанк відповідно 34 та 25. Проте системним банкам вітчизняного походження довелося скоротити значно більшу кількість відділень (табл.1) [1].
Банк
Кількість відділень
Зміни за 2009 рік
Зміни за 2010 рік
2009
2010
од.
%
од.
%
Укрсоцбанк
473
447
1392
-26
-5,09
945
211,41
Імекс-Банк
560
526
590
-34
-6,07
64
12,17
Правекс-Банк
596
544
876
-52
-8,72
332
61,03
Надра
709
557
699
-152
-21,44
142
25,49
Промінвестбанк
873
601
730
-272
-31,16
129
21,46
УкрСиббанк
931
757
1368
-174
-18,69
611
80,70
Райффайзен Банк Аваль
1160
1060
1844
-100
-8,62
784
73,96
ПриватБанк
2990
3050
2951
60
2,01
-99
-3,25
Усього
14814
13940
18030
-874
-5,90
4090
29,34
За роки кризи мінімізація витрат іноземних банків відбувалася також шляхом зменшення розмірів заробітної плати, через скорочення премій та надбавок, та прив’язування заробітних плат з фіксованим валютним курсом, рівень якого був нижчим ринкового. Також відбувалося скорочення персоналу (переважно завдяки молодшим співробітникам бек-офісів та відділів споживчого кредитування). У 2009 році у Промінвестбанку кількість працівників було скорочено на 2800 осіб, Укрсоцбанку – 500 та Сведбанку на 478 осіб [2]. З метою утримання докризового рівня результативності іноземними банками було збільшено вхідні грошові потоки. За суворих економічних умов, що склалися у 2009 році, відбулося поглиблення розриву між вітчизняними та іноземними банками. Це проявилося у тому, що в роки кризи вводилася тимчасова адміністрація НБУ у 5 вітчизняних банках тоді, як іноземні банки таких складнощів не мали. Навпаки на ринку з’явилися нові інвестори з Німеччини та Росії. У порівнянні з іноземними вітчизняні банки були більш чутливими до кризових явищ, через те, що не мали зовнішньої підтримки. Крім того іноземним банкам було значно легше збільшити капіталізацію банку на вимогу НБУ, ніж вітчизняним банкам. Так іноземним банкам вдалося збільшити власний капітал приблизно на третину, тоді як вітчизняним лише на 6% [3].
На нашу думку, серед усього спектра переваг та недоліки існування іноземного капіталу в Україні слід виокремити основні:
1. Прискорює процеси розвитку фінансових ринків, розширюючи спектр банківських продуктів та їх якість.
2. Сприяє швидкому впровадження передових, новітніх банківських технологій та нових методів здійснення банківської діяльності.
3. Впроваджує зарубіжний досвід здійснення банківської діяльності та міжнародних фінансових операцій.
4. Впроваджує систему страхування банківських ризиків та міжнародного досвіду щодо покращення фінансового стану комерційних банків.
Окрім переваг необхідно також враховувати загрози, що можуть виникнути в результаті діяльності банків. Через значний вплив іноземних банків на банківський сектор України існує ризик витіснення вітчизняних банків з банківського сектору України, через те, що вони можуть не витримати сучасних умов конкуренції. Відзначаючи наявність нових тенденцій, які виникли під впливом іноземних банків, потрібно відмітити не лише різноспрямованість і суперечливість, а також і можливість наростання проблем більш масштабного характеру.
До основних недоліків наявності іноземного капіталу на українському ринку слід віднести наступні:
1. Загроза банкрутства материнського банку, а також загострення економічних, соціальних та політичних протиріч в державі.
2. Значний відтік капіталу, оскільки акціонери іноземних банків загалом інвестують в галузі та країни з вищим рівнем безпеки та прибутку.
3. Наявність іноземних банків створює перешкоди для недостатньо розвиненої банківської системи країни, оскільки вітчизняні банки не спроможні вести конкурентну боротьбу на одному рівні з іноземними банками, і як результат банкрутують, що в свою чергу призводить до фінансової нестабільності в країні [4].
Отже, можемо зробити висновок, що позитивні моменти присутності іноземних банків в банківській системі Україні проявляються у забезпеченні розвитку фінансової системи шляхом залучення іноземних інвестицій і розширення ресурсної бази. Тоді як негативні полягають у існуванні ризиків швидкого зростання частки іноземного банківського капіталу, що призводять до посилення нестабільності економіки, відтоком фінансових ресурсів та в цілому послаблення самостійності в галузі грошово-кредитної політики. Через це питання, що стосується збільшення обсягів іноземного капіталу у сфері банківських послуг повинно мати на меті підвищення економічного розвитку країни, зміцнення грошово-кредитної системи, підвищення національної конкурентоздатності та економічної безпеки країни.
Література:
1. Войтицкая Л. Банки сокращают свои сети /Л. Войтицкая //Дело. - 2010. - № 3.
2. Корнилюк Р. В. Антикризова політика іноземних банків в Україні / Р. В. Корнилюк // Фінанси, облік і аудит. - 2010. - № 16. - С. 99 - 108.
3. Корнилюк Р. В. Вплив іноземних банків на банківську систему України / Р. В. Корнилюк, І. Б. Івасів // Вісник НБУ. - 2011. - №10. - с. 84 – 91.
4. Прімєрова О. К. Оцінка участі іноземного капіталу у банківській системі України / О. К. Прімєрова // Статистика України.- К.: ІВЦ Держкомстату України. - 2008. - №4. с. 54-58.