Познякова О.В.

Усовершенствование метода определения себестоимости пасажирских железнодорожных перевозок

Державний економіко-технологічний університет транспорту, Україна

Усовершенствование метода определения себестоимости пасажирских железнодорожных перевозок

В сучаcних умовах господарювання реформування залізничної галузі обумовлює виокремлення в ній природно-монопольного та потенційно-конкурентного секторів, що обумовлює необхідність для визначення обґрунтованих витрат кожного можливого учасника пасажирського залізничного перевезення: залізниць, компаній-операторів перевезень, компаній - власників пасажирського залізничного рухомого складу, компаній з ремонту рухомого складу для пасажирських залізничних перевезень тощо. Необхідне виокремлення витрат кожного можливого суб’єкта господарювання в загальній собівартості пасажирського залізничного перевезення зумовлює розробку та застосування відповідного методу формування та визначення собівартості таких робіт та послуг.

Розрахунок собівартості пасажирських залізничних перевезень має базуватись на такому підході до визначення витрат на свою продукцію кожним можливим учасником інтегрованого перевезення залізничним транспортом, що враховує різні умови здійснення послуги з перевезення – просторові (ділянки та станції), часові тощо. Такий підхід повинен бути заснований, перш за все, на технології здійснення залізничного пасажирського перевезення.

Тож на сучасному етапі розвитку залізничного транспорту відбувається перехід до операційно–просторово–часової парадигми формування собівартості пасажирських залізничних перевезень, яка вимагає обгрунтування сучасного методу визначення витрат на зазначені роботи та послуги залізничного транспорту.

Нині надбанням економічної думки існує декілька методів визначення собівартості перевезень пасажирів залізничним транспортом, серед яких найбільш розповсюдженими на сьогодні є методи одиничних витратних ставок та укрупнених витратних ставок. Вихідні дані, які використовуються для розрахунків, є переважно опосередкованими значеннями, застосування яких є доцільним в умовах монопольного становища залізничної галузі. Метод прямого обліку витрат використовується в структурних підрозділах залізниць для визначення собівартості відповідних робіт та послуг, але його не застосовують для розрахунків загальної собівартості перевезень пасажирів.

Але жоден з наведених методів визначення собівартості пасажирських залізничних перевезень повністю не задовольняє ринкових вимог сучасності. Розробка нового підходу до визначення цього показника повинна засновуватись на інтеграції існуючих методів, адаптованих до умов сьогодення.

Запропонований автором організаційно-матричний метод формування собівартості надає можливість визначати як загальну собівартість перевезення пасажирів визначеним пасажирським залізничним потягом, що слідує за певним маршрутом, так і собівартість окремих робіт та послуг або операцій по забезпеченню такого перевезення кожним можливим учасником залізничних пасажирських перевезень. Метод базується на залежності витрат, що виникають за кожною технологічною операцією по забезпеченню перевезення пасажирів залізничним потягом, від технічно-технологічних умов та територіального місця здійснення операцій, а також певного часу їх виконання.

Собівартість перевезення пасажирів у конкретному пасажирському залізничному потязі, що слідує за певним маршрутом, запропоновано розподіляти на складові за операціями (виконуваними роботами та надаваними послугами). Ознаки деталізації операцій, що визначають сладові собівартості перевезення пасажирів у певному залізничному потязі за визначеним маршрутом слідування, наступні:характер виникнення витрат (базова та ймовірна); час здійснення операцій (постійна та періодична); учасники перевезень (інфраструктурна, вокзальна, локомотивна магістральна, локомотивна маневрова та вагонна); операції перевізного процесу залізничним потягом (початкова, рухома, кінцева), місця підготування та здійснення перевезення (станції, інші місця станцій та ділянки); технологія здійснення перевезення (на зупинці та під час руху).

Подальший розподіл наведених складових собівартості можна продовжувати за певними ознаками виокремлення робіт або послуг до найнижчого рівня – елементарних операцій, внаслідок здійснення яких виникають витрати по забезпеченню перевезення пасажирів у визначеному пасажирському потязі за окремим маршрутом слідування.

Наведене виокремлення складових за організаційно-матричним методом формування та визначення собівартості є найбільш прийнятним для використання в сучасних умовах господарювання. Сферою його застосування може бути не тільки сектор пасажирських залізничних перевезень. Використання методу можливе для визначення собівартості продукції будь-якого суб’єкта господарювання тарнспорної галузі.

Використання в секторі пасажирських залізничних перевезень організаційно–матричного методу визначення собівартості перевезення пасажирів залізничним транспортом дозволить: розробити методичну основу для розподілу природномонопольної та потенційно конкурентної сфер, виявиити економічні умови для розвитку конкуренції в потенційно конкурентному секторі залізничних перевезень, створити методичну основу для удосконалення державного регулювання пасажирських залізничних перевезень, визначити вплив змін технології, вартості та норм витрат всіх видів ресурсів, задіяних в перевізному процесі залізничного транспорту, на собівартість перевезення пасажирів залізничним транспортом.